Комунальне Некомерційне Підприємство "Тростянецька Міська Лікарня" Тростянецької Міської Ради

Історична довідка

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА РОЗВИТКУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ТРОСТЯНЕЦЬКОГО РАЙОНУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ


До революції 1917 року в місті Тростянець існувало паралельно 2 медичних установи:

  • Земська амбулаторія з приймальним покоєм на 6 ліжок, яка займала непридатну убогу будівлю. Штат амбулаторії складався з одного земського лікаря, 3 фельдшерів і акушерок, які жили при амбулаторії. Земська амбулаторія обслуговувала населення міста і прилеглих до неї сіл. Завідував амбулаторію лікар Гриценко В.А., який користувався заслуженим авторитетом у населення.
  • Друга медична установа – економічна лікарня, що займала частину будівлі, в якій до 1988 року була розташована лікарня. Економічна лікарня з амбулаторією обслуговувала робітників і службовців заводів Тростянецького маєтку Кеніга. Лікарня мала 15 ліжок, проводився амбулаторний прийом хворих. Амбулаторія займала частину будівлі лікарні, мала велику приймальну кімнату, кабінет лікаря, перев’язочну і аптеку. Штат лікарні складався з 1 лікаря, 2 фельдшерів, фельдшериці – акушерки, 2 лікарняних службовців, 3 сиділок, прачки, кухарки. Житло медперсоналу було в двоповерховій будівлі при лікарні: лікар займав 1 поверх, 2 поверх займав середній медперсонал. Завідуючим лікарнею був лікар Краузе В.В. – досвідчений фахівець, який користувався великим авторитетом серед населення. В період російсько – японської війни на базі економічної лікарні був створений госпіталь для поранених і хворих воїнів. Лікарні була передана будівля лісництва Кеніга. Було збудовано операційний блок, з’єднавший будівлю лікарні і лісництва. Цей операційний блок існував до 1988 р.

В період першої світової війни в лікарні знову був розгорнутий госпіталь, в якому працював хірург Фінов. В 1910-1912 рр. до будівлі економічної лікарні було добудоване невелике крило пологового відділення. 

Після Жовтневої революції економічна лікарня з усіма будівлями була перетворена в лікарню робочої медицини. До 1927 р. в місті існували окремо лікарня Робмеда і територіальна амбулаторія ( в минулому земська), яка обслуговувала неорганізоване населення міста і селян окружних сіл. 

В 1927 р. ці дві родинні медичні організації були об’єднані в єдину робітничо – селянську лікарню, так вона тоді і називалась. 

Після Жовтневої революції почався постійний розвиток і ріст радянської охорони здоров’я в місті. 

В 1931 р. придбана будівля по вулиці Воровського для нового пологового відділення, де вона знаходилась до 1974 р.(нині ця будівля знесена). В місті Тростянець в 1938 році були відкриті протитуберкульозний диспансер по вулиці Славгородській, шкірно-венерологічний диспансер по вулиці Червоноармійській, нині в цих будівлях розміщені житлові приміщення. 

Під час Великої Вітчизняної війни в 1944 р. головний корпус лікарні був зруйнований авіабомбою. Відділення лікарні розташувалося в приміщенні поліклініки, а поліклініка в будівлі пологового будинку. Реконструйовано головний корпус лікарні був тільки в 1950 р. 

До Великої Вітчизняної війни мережу медичних закладів району складали:

  • Міська лікарня з поліклінікою на 65 ліжок;
  • Сільська лікарня в с. Боромля на 25 ліжок;
  • Сільські лікарські амбулаторії: с. Білка, с. Кам”янка, с. Боромля, с. Люджа;
  • 10 фельдшерсько – акушерських пунктів;
  • 2 медпункти – цукрозаводу і деревообробного комбінату;
  • Туберкульозний і венерологічний диспансери;
  • Дитячі консультації в місті і в селі Боромля.

Війна завдала великих втрат, було зруйновано головний корпус міської лікарні, будівля стаціонару та дитячої консультації в селі Боромля. Відразу після визволення території від загарбників приступили до відновлення мережі. Міська лікарня була розташована в будівлі бувшої поліклініки і розгорнута на 50 ліжок. Поліклініка розташувалась в будівлі пологового будинку. 

Ліжковий фонд міської лікарні був таким:

  • Терапевтичне - 10
  • Хірургічне - 12
  • Туберкульозне - 5
  • Шкір венерологічне - 5
  • Інфекційне - 10
  • Пологове - 8

В 1949 р. число ліжок в міськлікарні було доведено до 75.Сільські лікарні розгорнуті:

  • Боромлянська – на 25 ліжок – в 1943р.
  • Білківська – на 10 ліжок – в 1945р.
  • Буймерська - на 10 ліжок – в 1947р.
  • Кам”янська - на 10 ліжок – в 1946р.

Лікувальні сільські лабораторії були відкриті зразу ж після визволення місцевості від загарбників в 1946 році: в селах Боромля, Білка, Кам’янка, Люджа, Буймер. Число фельдшерських пунктів збільшилось з 10 в 1944р. до 19 в 1949 р. Головний корпус Тростянецької міської лікарні і будівля Боромлянської лікарні були відновлені в 1950р. В 1949р. виникло злиття всіх лікувальних закладів міста – в одне лікувально – профілактичне об’єднання. Ліквідовані були туберкульозний та шкірно-венерологічний диспансери, що ввійшли до складу лікарні на правах кабінетів. 

В Тростянецькій лікарні було розгорнуто такі відділення:

  • Терапевтичне – 24 ліжка
  • Хірургічне – 13
  • Акушер – гінекологічне – 15
  • Дитяче – 5
  • Туберкульозне – 10
  • Інфекційне – 8
  • Всього = 75 ліжок

В міській поліклініці вели прийоми лікарі: терапевт, хірург, гінеколог, педіатр, ЛОР, фтизіатр, окуліст, дерматовенеролог, стоматолог. Місто було розділено на 4 лікарські терапевтичні дільниці з кількістю населення в середньому до 4 тис. населення. Крім того в місті функціонували лінійна лікарня станції Смородино і госпіталь інвалідів Великої Вітчизняної війни. 

Функціонувало 6 сільських лікарських дільниць, 5 з них, за винятком Люджанської, були із стаціонарами загальною кількістю 75 ліжок:

  • Боромлянська СДЛ – 35 ліжок
  • Білківська СДЛ – 10 ліжок
  • Буймерська СДЛ – 10 ліжок
  • Кам’янська – 10 ліжок
  • Жигайлівська – 10 ліжок

В 1957 р. були ліквідовані райздороввідділи. Все керівництво районною системою охорони здоров’я покладено на головного лікаря ЦРЛ – головного лікаря району. 

В 1960р. кількість ліжок по району зросла до 230 ( районна лікарня – на 100 ліжок, сільські дільничні лікарні в селах Кам’янка, Білка і Буй мер доведені до 25 ліжок. 

В 1961-1963рр.було збудовано приміщення Білківської та Жигайлівської СДЛ, модернізовані і добудовані будівлі Люджанської і Кам’янської СДЛ. Дякуючи зусиллям головного лікаря Кам’янської лікарні Онищенко М.А., в селі Кам’янка створено лікарняне містечко. Крім старої будівлі стаціонару, побудовано двоповерхову будівлю з розташуванням на другому поверсі амбулаторії, а на першому – першого на Україні сільського будинку санітарної освіти. 

Крім того введено в експлуатацію будівлі ФАП села Тучне, ФП сіл Печини, Буда, сільськими радами передані під фельдшерські пункти будівлі в селах Скрягівка, Золотарівка, Семереньки. 

В ці ж роки побудовані в центральній районній лікарні інфекційне і туберкульозне відділення, будівля тубкабінету, молочну кухню, лабораторію. 

В 1963р. внаслідок реорганізації скасований Тростянецький район з усіма закладами і підприємствами і переданий до складу Охтирського району. Змінилась мережа охорони здоров'я міста. Лікарня була перейменована в районну лікарню № 2 , за нею залишено обслуговування колишніх сіл. 

В 1965 році був знову організований Тростянецький район і вся мережа охорони здоров’я на чолі з центральною районною лікарнею була повернута. Разом з цим Тростянецькому району була передана Дернівська СДЛ з кількістю населення 4000 чоловік, стаціонаром на 35 ліжок, 2 ФП і 2 колгоспні пологові будинки в селах Поляне і Ніцаха. 

Таким чином, в 1970р. в районі стало 8 лікарняних закладів з кількістю ліжок 365 в т.ч. 210 по сільським лікарням, 25 ФАП і ФП, 7 – КПБ. 

В 1970 році добудована і ввійшла в дію 3-х поверхова будівля Тростянецької поліклініки, в якій були зосереджені всі служби і кабінети. 

В 1974 р. ЦРЛ передана двоповерхова будівля бувшого райкому партії, в яке перевели на початку 1975р. пологове і гінекологічне відділення, що дало можливість збільшити ліжковий фонд ЦРЛ із 155 до 170. 

Терапевтичне і хірургічне відділення були розміщені в основному корпусі старої лікарні, дитяче відділення зайняло частину нижнього поверху 2-х поверхового житлового будинку при лікарні, інфекційне відділення займало окрему будівлю пристосовану для розміщення інфекційних хворих. 

В 1983р. після здачі в експлуатацію нової будівлі госпіталю інвалідів Великої Вітчизняної війни в м. Суми, приміщення бувшого госпіталю були передані ЦРЛ. Там розмістились: відділення швидкої допомоги, терапевтичне, неврологічне, акушерсько-гінекологічне відділення. Після введення в дію нового лікарняного комплексу ЦРЛ в цих приміщеннях розмістились державні установи. 

В 1979р. почалась будівля нової ЦРЛ на 255 ліжок з поліклінікою на 600 відвідувань в 1 день за кошти резерву Ради Міністрів України загальною кошторисною вартістю 2975000крб., яка була здана в експлуатацію поетапно (в 1987 р.- поліклініка , в 1988р.-стаціонарний комплекс і господарське об’єднання). 

В новому лікарняному комплексі розміщені: хірургічне відділення на 50 ліжок, терапевтичне, неврологічне, травматологічне, дитяче на 40 ліжок, акушер-гінекологічне відділення на 50 ліжок, інфекційне на 20 ліжок. В поліклініці ЦРЛ ведеться прийом лікарів по 27 спеціальностям. Інфекційне боксоване відділення розміщене в окремій будівлі. 

В 80-90 роках була значно зміцнена матеріальна база лікарняних закладів району, а саме: були побудовані Боромлянська СДЛ (1989р.), Люджанська СДЛ (1988р.), Мартинівський ФАП (1984р.), Ніцахський ФАП (1989р.), Полянський ФАП (1992р.). 

На 01.01.2016р. в районі працювали 85 лікарів, 256 працівників середнього медперсоналу. Забезпеченість лікарями фізичними особами на 10 тис.нас. становив 23,64. Забезпеченість середніми медичними працівниками (фізичними особами) на 10 тис.населення становив 71,20. 

Станом на 01.01.2017 р. в медичних установах працювали 94 лікаря, 272 чол. середнього медичного персоналу. Показник забезпеченості лікарями  (фізичними особи) на 10 тис. нас. складав 26,32. Показник забезпеченості середніми медичними працівниками  (фізичними особи) на 10 тис. нас. складав 76,38.

Станом на 01.01.2018 р. в медичних установах працювали 96 лікарів, 269 чоловік середнього медичного персоналу. Показник забезпеченості лікарями  (фізичними особи) на 10 тис. нас. складає 27,46. Показник забезпеченості середніми медичними працівниками  (фізичними особи) на 10 тис. нас. складає 76,95.

Ліжковий фонд станом на 01.01.2018 р. становить 170 ліжок. Показник забезпеченості населення стаціонарними ліжками становить 48,63 на 10 тис. нас.

Станом на 01.01.2019 р. в медичних установах працюють 87 лікарів, 238 чоловік середнього медичного персоналу. Показник забезпеченості лікарями  (фізичними особи) на 10 тис. нас. складає 25,15. Показник забезпеченості середніми медичними працівниками  (фізичними особи) на 10 тис. нас. складає 68,80.

Ліжковий фонд станом на 01.01.2019 р. становить 170 ліжок. Показник забезпеченості населення стаціонарними ліжками становить 49,14 на 10 тис. нас.

СТРУКТУРА та ПЕРЕТВОРЕННЯ

        Станом на 01.01.2019 року мережа лікувальних закладів району налічує – 31 установу (1 міська лікарня, 6 АЗПСМ, 2 амбулаторії, 4 ФАП та 18 ФП).

Призупинили діяльність – 2 заклади (ФП с.Скрягівка, ФП с.Тучне).

                    В 2018 році розпочали діяльність:

      - з 01.07.2018  - КНП «Тростянецький центр первинної медичної допомоги» Тростянецької міської ради;

      - з 03.08.2018 року - КНП Боромлянської сільської ради «АЗПСМ с.Боромля»;

      -  з 28.12.2018 року – КНП «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради.

        Після укладення угод про співробітництво між сільськими радами, які не увійшли до ОТГ та Тростянецькою міською і Боромлянською сільською радами до складу КНП «Тростянецький ЦПМД» ТМР та КНП Боромлянської сільської ради «АЗПСМ с.Боромля» ввійшли заклади первинної ланки розташовані на їх території, а саме до:

  • КНП «Тростянецький ЦПМД» ТМР - 8 закладів (7 ФП, 1 ФАП);
  • КНП Боромлянської сільської ради «АЗПСМ с.Боромля» - 6  закладів (2 амбулаторії та 4 ФП).

В процесі приєднання перетворено:

  • АЗПСМ с. Білка в амбулаторію с. Білка;
  • АЗПСМ с. Люджа в амбулаторію с. Люджа;
  • АЗПСМ с. Буймер в ФАП с. Буймер;
  • ФАП с. Олексине в ФП с. Олексине;
  • ФАП с. Мартинівка в ФП с. Мартинівка;
  • ФАП с. Ницаха в ФП с. Ницаха;
  • ФАП с. Поляне в ФП с. Поляне;
  • ФАП с. Дернове в ФП с. Дернове.

     КНП «Тростянецький ЦПМД» ТМР включало в себе 16 закладів, КНП Боромлянської сільської ради «АЗПСМ с.Боромля» - 10.

Охорону здоров’я району очолювали:

  • З 1929 по 1967р. Марков Андрій Степанович.
  • З 1968 по 1970р. Барцевич Віктор Миколайович.
  • З 1970 по 1979р. Юрченко Григорій Леонтійович.
  • З 1979 по 1995 р. Калінінський Олександр Вікторович.
  • З 1995 по 1997 р. Ченський Андрій Євгенійович.
  • З 1997 по 2002 р. Хороняка Тетяна Миколаївна.
  • З 2002 року по теперішній час Плахтиря Анатолій Анатолійович.

До 2018 року лікарня мала назву комунальний заклад «Тростянецька центральна районна лікарня» та підпорядковувалась Тростянецькій районній раді.

Після утворення Тростянецької міської об’єднаної територіальної громади (далі – Тростянецька міська ОТГ), 22.12.2017 року відбулась передача лікарні зі спільної власності територіальних громад сіл та міста Тростянецького району у власність Тростянецької міської ОТГ.

06.04.2018 року рішенням 9 (позачергової) сесії Тростянецької міської ради 7 скликання №401 відбулось відокремлення структурних підрозділів, які надавали первинну медичну допомогу шляхом створення на їх базі комунального некомерційного підприємства «Тростянецький ЦПМД» Тростянецької міської ради.

20.09.2018 року рішенням 13 сесії Тростянецької міської ради 7 скликання заклад шляхом реорганізації/перетворення комунальний заклад «Тростянецька центральна районна лікарня» реорганізовано в комунальне некомерційне підприємство «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради (надалі - Лікарня).

25.06.2019 року після проведення конкурсу призначено генеральним директором КНП «Тростянецька міська лікарня» ТМР Плахтирю Анатолія Анатолійовича

Наразі, наш медичний заклад автономізований, в достатній кількості забезпечений комп’ютерною технікою, підключений до МІС (медична інформаційна система) та електронної системи охорони здоров’я. Всі приміщення Лікарні оснащені WI-FI Інтернетом.

Адміністрацією КНП «Тростянецька міська лікарня» ТМР підписані угоди з Національною службою охорони здоров’я України (далі – НСЗУ) щодо оплати надання медичних послуг вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення по 6 пакетам:

  • Амбулаторна вторинна (спеціалізована) та третинна (високоспеціалізована) медична допомога дорослим та дітям, включаючи медичну реабілітацію та стоматологічну допомогу;
  • Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах;
  • Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій;
  • Медична допомога при пологах;
  • Психіатрична допомога дорослим та дітям;
  • Стаціонарна допомога пацієнтам з коронавірусноюхворобою(COVID-19).

 З метою підвищення якості та доступності надання вторинної медичної допомоги населенню, оснащення необхідним обладнанням структурних підрозділів лікарні, тощо нами розроблена та затверджена сесією міської ради Програма розвитку КНП «Тростянецька міська лікарня» ТМР на 2019 -2021 роки.

КНП "Тростянецька міська лікарня" ТМР надає медичну допомогу хворим як амбулаторно так стаціонарно. Лікарня є базою для стажування лікарів та молодшого медичного персоналу. На 01.01.2020 р. в колективі лікарні працює 60 лікарів, що складає 17,85 на 10 тис.нас. району; 154 середніх медичних працівників, що складає 45,83 на  10 тис.нас. району. Майже 70% (40 чол.) лікарів мають кваліфікаційні категорії, а саме: вищу - 16 (40,0%), першу - 16 ( 40,0%); другу - 8 (20,0%). Серед середніх медичних працівників 71,0% (110 чол.)  мають кваліфікаційні категорії, а саме: вищу - 61 (55,5%); першу  - 27 (24,5%; другу - 22 (20,0%).