Поради психолога  до щорічної Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства»

Як зупинити насильство в сім’ї

Домашнє насильство – одне із негативних явищ, яке може загострюватися у період війни через погіршення психічного стану людини (стрес, тривога, безсилля, агресія). Але ніяке насильство не може бути виправдане. Воно не лише принижує особу, але й часто стає причиною травм, хвороб та навіть смерті.

За насильство в сім'ї, відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію  домашньому насильству», передбачена адміністративна або кримінальна відповідальність – залежить від тяжкості злочину.  

 

Основні психологічні причини, що спонукають людину здійснювати насильство: нереалізовані дитячі мрії та бажання; зверхнє ставлення до оточуючих; потреба у самоствердженні; завищена або занижена самооцінка; патологічні ревнощі; психічні патології та відхилення, інше.

Є такі види насильства в сім’ї:

• Фізичне – умисне нанесення тілесних ушкоджень, яке може призвести до травмування та фізичних або психічних захворювань, а інколи до смерті.
• Психологічне – умисний вплив на психологічний стан іншої людини за допомогою словесних образ чи погроз, що спричиняє емоційну невпевненість та завдає шкоди здоров'ю. Це маніпуляції, словесні образи, приниження, переслідування, зневажання почуттів та інше.
• Сексуальне насильство – означає будь-які дії сексуального характеру, вчинені проти волі повнолітньої людини та всякі сексуальні дії стосовно дитини.
• Економічне насильство  –  умисне незаконне позбавлення людини їжі, житла, майна, документів чи коштів, які потрібні для життя. Це примушування або заборона працювати; примушування до жебрацтва,  перешкоджання в доступі до їжі, житла, майна.

 

Постраждалими від домашнього насильства можуть бути як жінки, так і чоловіки, а також діти, незалежно від віку і статі, батьки, цивільні дружини (чоловіки), дідусі (бабусі), інші категорії осіб.

 

Куди звернутися для отримання консультації та підтримки

Важливо не терпіти знущання, а звернутися за порятунком. Своєчасне звернення — це перша сходинка на шляху до повноцінного та безпечного життя, якого заслуговує кожна людина.

Існують спеціальні соціальні служби та організації, які надають допомогу в ситуаціях насильства в родині. Зокрема:

• органи Національної поліції;
• районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
• служба у справах дітей;
• громадські організації, які надають допомогу постраждалим від насильства;
• навчальні заклади – психолог, соціальний педагог, класний керівник.

Якщо постраждала особа зазнала фізичних ушкоджень, необхідно звернутися за лікарською  допомогою у медичний заклад та документально зафіксувати травми. Якщо над вами здійснюють домашнє насильство будь-якого виду, за консультацією можна звернуться до психолога КНП «Тростянецька міська лікарня» у каб. № 24 консультативно-діагностичної поліклініки (ІІ поверх), тел.: 091-62-32-910.

Діють телефони «Гарячих ліній»:

116-123 або 0-800-500-335 – з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації;

15-88 –з  питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству стосовно дітей та насильству за ознаками статі;

0-800-500-225 або 116-111 – Національна «гаряча лінія» для дітей і молоді.